Розкажіть цю казку дитині перед сном.

Комп’ютер дуже приваблює і дітей, і дорослих. Але в усьому має бути міра. По можливості замінюйте спілкування з комп’ютером на живе спілкування з друзями, прогулянку і т.п. Нехай комп’ютер у вашому будинку буде не другом, а помічником у важких ситуаціях.

***

Жив-був в місті Козельську хлопчик на ім’я Максим. Він був чудовим хлопчиком, дуже добрим і чуйним. Було у нього багато друзів. І все б було добре, тільки ось одного разу тато приніс додому комп’ютер.

Максиму комп’ютер відразу дуже сподобався. Він так ним зацікавився, що майже не відходив від нього. Як тільки прокидається, відразу біжить до свого нового друга – комп’ютера. І майже весь день грає в різні ігри.

Батьки почали хвилюватися, що Максим так захопився комп’ютером, що зір у нього може від цього зіпсуватися. Намагалися з ним розмовляти, але Максим і слухати нікого не хотів!

Якось, тільки-но прокинувшись, Максим, як зазвичай, сів за комп’ютер і почав грати.

Мама покликала його снідати, але Максим сказав, що дуже зайнятий і їсти поки не буде.

– Іди хоч вмийся, – сказала мама.

Але Максим не звернув на її слова жодної уваги.

Потім за Максом зайшли хлопці і покликали грати в футбол. Але він не зміг відірватися від комп’ютера і гуляти не пішов. Хлопці образилися, що Максим зовсім забув про них останнім часом, і пішли.

Так Максим грав до самого вечора, поки не відчув, що очі його зовсім втомилися, а живіт наполегливо просить їсти. Хотів Максим встати з-за столу, але не зміг. З ним стали відбуватися якісь дивні речі: руки зовсім не слухали, продовжували проти волі Максима натискати на клавіші клавіатури; а ноги і того гірше – оніміли, і Максим не міг ступити й кроку.

Що ж робити?

Прийшла мама, але і вона нічим не змогла допомогти. Руки Максимка як і раніше робили, що хотіли, а ноги нічого робити не могли.

– Як же я тепер буду їсти і грати в футбол? – заплакав Максим.

Тоді мама покликала лікаря. Він уважно оглянув Максима і дав пігулку, після якої руки і ноги стали слухатися. А потім простягнув флакончик з вітамінами.

– Це не прості вітаміни, а чарівні, – сказав доктор Максиму. – Вони допоможуть тобі грати на комп’ютері. Як тільки захочеш сісти за комп’ютер, з’їж одну вітамінку, і з твоїми руками і ногами нічого не трапиться. Але пам’ятай: вітаміни ці діють всього 30 хвилин. Якщо через півгодини ти не відійдеш від комп’ютера, руки знову перестануть тебе слухатися, а ноги оніміють. І я тобі вже більше не зможу допомогти.

Так Максим і став робити: з’їдав вітамінки і півгодини грав на комп’ютері. А потім йшов займатися іншими справами. Спочатку Максиму було дуже важко кидати гру, але він згадував про свої ручки і ніжки, про те, як погано, коли вони не слухаються, і вимикав комп’ютер. А потім він так до цього звик, що і не засмучувався.

Ще Максим зрозумів, що ручкам і ніжкам потрібно багато рухатися, бігати, стрибати, що потрібно допомагати мамі і робити багато інших корисних справ. Тоді з ними нічого не трапиться, і вони будуть справно служити йому все життя. І з тих пір, як Максим це зрозумів, вітаміни йому більше стали не потрібні. Він сам навчився управляти собою і своїм часом! Батьки були дуже раді, що Максим став таким самостійним. А друзів у нього з’явилося ще більше.

Кілька способів подолання стресу та тривожності для учнів

   Є багато засобів, які дають змогу досягти внутрішньої рівноваги, не відчувати дискомфорту, не переживати стресових ситуацій, треба лише почати працювати над собою. 

ПЕРШИЙ СПОСІБ: "ЧАРІВНЕ СЛОВО" 

   Повторення простих тверджень дозволяє подолати емоційне напруження. 
Ось наприклад: 
   "Зараз я почуваюся краще"; "Я можу повністю розслабитися, а потім швидко зібратися"; "Я можу керувати своїми внутрішніми почуттями"; "Я подолаю напругу будь-коли, якщо забажаю"; "Життя швидкоплинне, щоб витрачати його на хвилювання". 
   "Придумайте свої особисті твердження. Вони повинні бути коротенькими позитивними. Дуже важливим є повторення. Повторюйте їх щодня по кілька разів. Спробуйте використовувати різні твердження, зупиніться на тих, які вам найбільше допомагають. 

ДРУГИЙ СПОСІБ: "ВАШІ ПОЗИТИВНІ ЯКОСТІ" 
   Складіть перелік ваших безперечно позитивних якостей. Наприклад: "Я добрий товариш"; "Я досяг певних успіхів у навчанні"; "Я допомагаю оточуючим"; "Я визнаю свої помилки"; "Я досить приваблива людина"; "Я талановита людина"; "Я намагаюсь жити в моральній чистоті й бути добрим до людей"; "Я став краще розуміти себе". 
   Напишіть цей перелік на аркуші паперу і завжди беріть його з собою. Коли ви почуваєте себе невпевнено, відкрийте аркуш та сконцентруйте увагу на своїх сильних якостях. Ще краще якщо є можливість сказати собі це вголос. Це значно посилить вашу впевненість у собі. 

ТРЕТІЙ ЗАСІБ: "ПРИЙМАТИ САМОГО СЕБЕ" 
   Приймати себе - це підтримувати, виявляти турботу та відкрито цінувати ту людину, якою ви є. Треба завжди дарувати любов собі, це обов'язково принесе позитивні наслідки. 
   Зупиніться на хвилину і подумайте про те, що ви повинні подобатися і собі теж. Скажіть уголос або подумайте: "Я турбуюся про себе, моє щастя дуже важливе для мене. Я хочу підтримати себе зробити все якнайкраще. Я хочу для себе по-справжньому гарного життя. Я завжди можу собі допомогти". 
Почуття особистісної підтримки посилиться, якщо ви обіймете себе або просто стиснете руки, ніби підтверджуючи цим слова. І Ми ставимося до себе так, як ставляться до нас наші батьки. Якщо дитина відчуває, що любов батька і матері не безкорисна і дарується як нагорода за зразкову поведінку та успіхи у навчанні, то з часом вона і сама стає стосовно себе на позицію батьків Тоді "успіх і оплески" стають єдиною основою для самоповаги і любові до себе. І життя перетворюється на постійну боротьбу за те, щоб її досягнення визнало суспільство. Проте повага і любов, потрібні кожному, а не тільки відміннику та суперлюдині.1