Вільні люди зібрались на майдані.
Люта осінь, але тут до кінця..
Вільні люди за гордість та відвагу,
Відкривають гідності серця.
І мороз їх зовсім не лякає,
Ні дощ, ні вітер також не ляка.
Єдність їх сьогодні поєднає,
Бо до України йде біда.

 

В Україні 21 листопада відзначається День Гідності та Свободи.

Його встановлено згідно з Указом Президента від 13 листопада 2014 року на честь початку цього дня двох знаменних подій у новітній українській історії - Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року, повідомляє Укрінформ.

День Гідності та Свободи став своєрідним наступником свята Дня Свободи, що відзначався на честь Помаранчевої революції з 2005 по 2011 роки 22 листопада, але був скасований.

Саме 21 листопада 2013 року відбулися перші протестні акції української громадськості у відповідь на рішення тодішньої влади щодо припинення курсу на євроінтеграцію та скасування процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Однак на відміну від подій Помаранчевої революції, цього разу обстоювання гідності та свободи коштувало багатьох життів українських патріотів: 106 людей були вбиті і понад 2 тис. поранені. А навесні 2014 року розпочалася військова агресія росії, яка супроводжувалася окупацією Криму та окремих територій Донецької та Луганської областей.

 

"9 листопада - День української писемності та мови " - інформаційна вітрина. У бібліотеці було зроблено книжкову виставку та виготовлено закладки для книг.

Мова − це найважливіший засіб спілкування і пізнання та один із ключових факторів незалежності країни. Щороку 9 листопада Україна відзначає День української писемності та мови. Це свято було встановлено указом Президента України 6 листопада 1997 року. Зазвичай в цей день вшановують пам’ять Преподобного Нестора-Літописця, послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія, відзначають найкращих популяризаторів українського слова та проводять Всеукраїнський радіодиктант національної єдності, до якого приєднуються навіть українці, які живуть за кордоном.

Якщо з українською мовою
В тебе, друже, не все гаразд,
Не вважай її примусовою,
Полюби, як весною ряст.
Примусова тим, хто цурається,
А хто любить, той легко вчить:
Все, як пишеться, в ній
вимовляється, –
Все, як пісня, у ній звучить.
І журлива вона, й піднесена,
тільки фальш для неї чужа.
В ній душа Шевченкова й Лесина,
І Франкова у ній душа.
Дорожи українською мовою,
Рідна мова – основа життя.
Хіба мати бува примусовою?
Непутящим бува дитя!
Великоберезянський ліцей доєднався до  написання Всеукраїнського радіодиктанту, учні початкових класів взяли участь у мовній грі "Допомога рідній мові", намалювали ілюстрації до  приказок та прислів'я про рідну мову, учні старших та середніх класів активно розв'язували кросворди, ребуси, фразеологізми, загадки та багато інших завдань.
 

Багато хто думає, що мир – то відсутність війни. Але мир - це дещо більше. Мир – ще й добрі стосунки між людьми, коли ми не брешемо один одному, не шукаємо вигоди, не бажаємо зла. 
Мир треба нести кожного дня, кожного дня треба налагоджувати контакти між людьми, шукати доброго спілкування.
Якщо замінити фразу "я повинен" на фразу "мені пощастило", то можна змінити своє життя на краще.
 
Наприклад, якщо ви прокинувшись вранці, думаєте "я повинна сьогодні йти на роботу", перетворите це у "мені пощастило сьогодні йти на роботу".
 
 - "Я повинен" несе в собі сенс обов'язку, відтінок невдоволення та опору.
 
 - А "мені пощастило" відразу зрушує фокус вашої уваги на благословення ситуації, в якій ви знаходитесь.
 
Мені пощастило вчити уроки з дитиною...
Мені пощастило працювати...
Мені пощастило бути таким, яким я є...
- Це надзвичайно потужний інструмент, який позитивно вплине на всі аспекти вашого життя!
 
- Головне, пам'ятайте, усе що ви робите "ВАМ ПОЩАСТИЛО"
 
 
 

 3 листопада Великоберезянський ліцей святкув  День гарбуза (Pumpkin Day). Свято з кожним роком поширюється світом, бо прихильників цього смачного помаранчевого плоду багато і в інших країнах. Не можливо уявити нашу Україну без гарбузів. Гарбуз можна сміливо назвати одним з головних атрибутів осені. Різний за формою, кольором, смаком та запахом він може бути окрасою або головною стравою на будь-якому столі.

Наші учні виготовляли різноманітні осінні композиції з квітів, овочів та фруктів, розмальовували святкових гарбузів та виготовляли закладинки для книг з пожовклого листя, щоб продовжити любуватися барвами осені навіть у зимку.

 

Наші військові, хлопці дорогії,

Тримайтесь мужньо і ідіть вперед!

Над вами Бог і всі наші надії,

Моя молитва як солодкий мед.

 

Я вірю в мир, ми довго будем жити.

Я розповім усьому світу про весну

І Україні буду віддано служити,

Лиш тільки небо було знову голубим!   

 

Учні Великоберезянського ліцею привітали воїнів ЗСУ з Днем захисника та захисниць України, зробивши вітальні листівки.

" В нас єдина мета - Україна свята, нездоланна ніким і ніколи!"

 

Щорічно 4 жовтня в усьому світі відзначається важливе екологічне свято - День захисту тварин. У цей день проводяться інформаційні заходи та акції, які привертають увагу до проблеми вимирання тварин від дій людини.

Під час війни цей день особливо важливий, адже наші менші брати теж потерпають від бойових дій.

 

До Всесвітнього дня  захисту тварин  була проведена година цікавих повідомлень у 2 класі "Друзі наші менші".

Щорічно 30 вересня відзначається Всеукраїнський день бібліотек. Бібліотека – це справжня скарбниця, яка зберігає пам'ять і мудрість народу. В Україні налічується понад 40 тисяч бібліотек, в яких працює близько 53 тисяч бібліотекарів.

Величезна подяка і вдячність всім працівникам бібліотек за їх самовіддану працю! За те, що вони продовжують берегти знання, накопичені століттями для всіх нас. З Днем бібліотек вас! Нехай у вашій бібліотеці завжди буде багато читачів, які люблять і бережуть книги.

Професія учителя важлива,

Вона цікава, копітка.

Наука — це велика сила.

Робота ця щоденна і важка.

Зі святом маєм честь вітати!

Бажати вам досягнень і вершин,

І щоб завжди хороший настрій мати,

І в колективі радісних хвилин.

 

Традиційно 21 вересня в Україні та в усьому світі  відзначають Міжнародний день миру. Сьогодні мир в Україні не є абстрактним бажанням, це усвідомлена мета, адже за мирне існування, за право жити у власній державі триває боротьба на сході країни.

       Наші учні  приєдналися до проведення Всеукраїнської акції «Голуб миру», де власноруч виготовили паперових голубів як символ миру та духовного розвитку нації. На кожному паперовому голубі, вони написали свої мрії, в яких бажають усім людям здоров’я, висловлюють прохання зберегти мир і спокій в Україні, бо хочуть зростати здоровими і щасливими.

 

Олімпійський тиждень – це всеукраїнський спортивно-видовищний захід, спрямований на популяризацію спорту, здорового способу життя та розвиток олімпійського руху в Україні.

Основними формами проведення Олімпійського тижня є спортивно-видовищні дійства, обов’язковими елементами яких є проведення змагань з олімпійських видів спорту, семінарів, конференцій, форумів, конкурсів, пов’язаних з розвитком та пропагандою олімпійського рух.

Учні Великоберезянського ліцею долучились до участі в олімпійському тижні.

 

Усьому світові серця свої покажемо.

Зібралися ми тут розумні та сміливі.

І гордо, голосно ми скажемо:

Доброго ранку - ми з України.

Великоберезянський ліцей радо зустрів учнів для початку нового навчального року.

Бажаємо всім успішного навчання та мирного неба.

Школа — велика дитяча країна,
В ній відкривається білий наш світ.
Тут пізнає себе кожна дитина,
І відправляється звідси в політ.
Знань надається тут першооснова,
Жити, дружити учились ми в ній.
Школу скінчили та линемо знову
В дзвінкоголосий і радісний рій.
В школі так щиро сміятися вміли,
Рішення легко приймалися в нас.
Впевнено всі ми до мрії летіли...
А повернутись не сила й не час...

 

Дитинство наше – в нас одне,

І хай це кожен пам'ятає !

Дитячі душі на Землі

Нехай ніхто не ображає

Нехай не кривдить діточок.

Нехай не лає за провини.

Згадай! Дорослий – ти "синок"

Недавно був також дитина.

Не раз нашкодив просто так,

Не раз не слухав маму й тата,

А ще дражнили всіх підряд …

Сестру, сусідів, свого брата.

Це все робив Ти не зі зла,

Не з користі, чи лицемірства.

Робив це все – лише з добра,

Не мав в душі тоді Ти звірства.

Тому любіть своїх дітей.

Учіть в любові світ пізнати.

Та у День Захисту Дітей

Навчіться їх не ображати!

 

Цей  навчальний рік став для нас особливим, дещо ексклюзивним.  Ми спільно подолали такий новий освітній досвід, що з'явився в Україні і світі зовсім недавно, але вже встиг отримати своє місце в педагогічному середовищі, як навчання з використанням дистанційних технологій. Він показав багато чого, але головний меседж: вчителі, учні і їх батьки є справжніми партнерами у такому важливому процесі – процесі навчання. 

Бажаємо всім гарного й цікавого відпочинку, набратися незабутніх вражень та сил перед початком нового етапу навчання.  Всім міцного здоров'я, сил, позитивного настрою, миру, добра, благополуччя і нескінченної віри в те, що все у нас буде гаразд!
 

 Українська вишита сорочка - це не просто елемент гардеробу, а й потужний оберіг. З давніх-давен слов'яни використовували льон і конопляне полотно, червоні і чорні нитки. Також мало значення і те, для кого шиється сорочка - для дівчинки, хлопчика, жінки або чоловіка, а може бути, для воїнів. Історики стверджують, що українці споконвіку вишивали такі сорочки, "зачаровуючи" їх на здоров'я, удачу або любов.

 

День пам’яті та примирення — пам’ятний день в Україні, який відзначають 8 травня, в річницю капітуляції нацистської Німеччини (цю подію прийнято розглядати як символ перемоги над нацизмом). Відповідно до Указу Президента України, підписаного 2015 року, метою відзначення є «гідне вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску в перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні та висловлення поваги усім борцям проти нацизму».

Так, 8 травня 1945 Антигітлерівська коаліція офіційно прийняла «Акт про беззастережну капітуляцію» Збройних сил Нацистської Німеччини, підписаний начальником Оперативного штабу ОКВ генерал-полковником Альфредом Йодлем за дорученням Президента Німеччини Карла Деніца. Акт був підписаний ще 7 травня в Реймсі (Франція), однак ратифікований наступного дня в Берліні. З цієї нагоди 8 травня 1945 року в багатьох містах Європи та США були проведені велелюдні святкування.

Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 22 листопада 2004 року, приуроченою до 60-ї річниці закінчення Другої світової війни в Європі, проголошені присвячені пам’яті жертв цієї війни Дні пам’яті та примирення, що відзначаються 8 та 9 травня.

2014 року вперше в історії України офіційні заходи з нагоди завершення Другої світової війни в Європі та перемоги над нацизмом проходили два дні – 8 й 9 травня. Планувалося, що й надалі в Україні вшанування загиблих розпочинатиметься 8 травня — разом з Європою та світом, і продовжуватиметься традиційно 9 травня.

«День пам’яті та примирення» встановлений Указом Президента України Петра Порошенка № 169/2015 «Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни» від 24 березня 2015 року:

«З метою гідного вшанування подвигу Українського народу, його визначного внеску у перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, висловлення поваги усім борцям проти нацизму, увічнення пам’яті про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у роки війни, посилення турботи про ветеранів війни, учасників українського визвольного руху цього періоду, жертв нацистських переслідувань, утвердження спадкоємності традицій воїнів — переможців нацизму та нинішніх захисників Вітчизни, консолідації суспільства навколо ідеї захисту України…установити в Україні День пам’яті та примирення, який відзначати щороку 8 травня».

Варто нагадати, що у Другій світовій війні загинув кожен п’ятий українець. Внаслідок воєнних дій загинуло щонайменше 8 мільйонів українців. Із них більше 5.5 млн людей — мирне населення. З врахуванням вторинних демографічних втрат (померлі від хвороб і голоду, депортовані, емігранти), то втрати населення України у той час склали приблизно 14,5 млн людей.

Кривава Друга світова війна розпочалася 1 вересня 1939 року коли гітлерівські війська вторглися в Польщу. Упродовж 1939-41 років завдяки серії успішних військових кампаній та низки дипломатичних заходів нацисти захопили більшу частину континентальної Європи. У той же час Радянський Союз анексував (повністю або частково) території сусідніх європейських держав: Польщі, Румунії, Фінляндії та країн Балтії, що відійшли до його сфери впливу на підставі Пакту Молотова-Ріббентропа. Згідного цього нацьсько-радянського договору, який було підписано 23 серпня 1939 року у Москві.

Пакт гарантував нейтралітет Радянського Союзу в конфлікті Третього Рейху з Польщею та країнами Заходу, та надавав можливість захоплення колишніх територій Російської імперії, а також територій, що ніколи їй не належали.

Таємним додатковим протоколом визначались сфери взаємних інтересів обох держав у Східній Європі та поділ Польщі між ними при очікуваному в ті дні нападі Німеччини на Польщу.

Договір, разом з іншими радянсько-німецькими угодами, втратив силу 22 червня 1941 року після нападу Німеччини на Радянський Союз. Лише після цього Радянський Союз вступив у боротьбу із гітлерівськими нацистами.

8 травня 1945 року у передмісті Берліна представники німецького головнокомандування на чолі з генералом Кейтелем підписали акт про беззастережну капітуляцію збройних сил Німеччини.

Сьогодні Україна перебуває у стані війни проти росії, яка розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, із 24 лютого 2022 року. Рашисти путіна на підконтрольних їм територіях чинять справжній геноцид – ґвалтують, вбивають і знищують мирне населення України.

 

Наші милі і любі, найкращі у світі,
Бажаємо щастя, даруємо квіти,
Щоб сонце і зорі плекали тепло
Щоб завжди здоров’я у Вас було!

Щоб смутку не знали, ми просимо долі,
Добра Вам й радості, рідні, доволі.
Бо людям для щастя багато не треба –
Сімейного затишку й мирного неба!

 

                                           8 травня в Україні - День матері.                                                                   
Кожного, від немовляти і до глибокої старості, образ матері супроводжує через ціле життя.
Мама – одна з найдорожчих у світі, людина, яка завжди буде в твоєму серці. Мама – жінка, яка завжди тебе любить і пробачає.
Цього року свято Матері зі сльозами на очах. Багатьом діткам немає кого вітати, а багато мам вже ніколи не почують із вуст своєї дитини теплих слів вітання та подяки.  Багато мам зараз роблять усе можливе для перемоги і мирного життя не тільки своїх дітей, а й усієї України. На сьогодні немає офіційної інформації про те, скільки саме жінок захищають Україну зі зброєю у руках, але їх точно вагома частка. Вони на рівні з чоловіками боронять Україну, плетуть маскувальні сітки, допомагають біженцям, готують їжу захисникам і захисницям, возять з-під кордону продукти й медикаменти, готують коктейлі Молотова для оборони від ворога  тощо. Дякуємо вам за життя, за мужність і стійкість, за все. Бажаємо вам, наші дорогі, завжди і скрізь відчувати себе потрібними і коханими. Бажаємо здоров'я, сил, витримки, перемоги.
 

Сьогодні відзначається 36-та річниця аварії на Чорнобильській атомній електростанції, найбільшої в історії ядерної енергетики. Аварія забрала життя сотень людей і завдала непоправної шкоди екології Європи. День пам'яті жертв трагедії відзначається щорічно 26 квітня.

Аварія на Чорнобильській АЕС: історія трагедії

26 квітня 1986 року сталася аварія на четвертому енергоблоці. З різницею в дві секунди відбулися два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС. Обвалилася частина будівель, почалася велика пожежа. Величезна кількість радіоактивних речовин було викинута в атмосферу.

Багатоденну пожежу намагалися загасити сотні пожежників та працівників аварійних служб. Багато з них згодом померли від променевої хвороби. Понад 100 тисяч жителів найближчих населених пунктів були евакуйовані після аварії.

Щоб запобігти подібним аваріям у майбутньому, наприкінці 1986 року четвертий реактор накрили спеціальним "саркофагом" і Чорнобильську АЕС знову ввели в експлуатацію. У наступні роки через великі пожежі відключили інші три реактори.

У 2019 році над станцією запустили новий "саркофаг", оскільки старий був уже непридатний. У наш час Чорнобильська АЕС готується до повного зняття з експлуатації.

Жертви та наслідки Чорнобильської трагедії

Аварія на Чорнобильській АЕС викликала катастрофічне забруднення навколишнього середовища. Територія міста Прип'ять досі вважається непридатною для життя. Аварія сильно підірвала довіру громадськості до ядерної енергетики. З 1986 по 2002 рік у світі не було побудовано жодної атомної електростанції.

Точне число жертв аварії встановити не вдалося, оскільки багато людей вмирали через роки. За приблизними розрахунками, від аварії на ЧАЕС померло близько 4000 осіб. 30 співробітників АЕС померло в перші дні і тижні аварії, ще сотні тисяч людей померли в наступні кілька років від онкологічних захворювань і променевої хвороби.

 

До 36- річниці на Чорнобильській АЕС  до вашої уваги  Бібліографічний огляд літератури "Ймення зорі Чорнобиль "

Натисніть на слово презентація, щоб переглянути її.

Презентація