Методична робота в школі здійснюється відповідно до Законів України "Про освіту”, "Про загальну середню освіту" і    спрямована на реалізацію науково-методичної проблеми"КРЕАТИВНА ОСВІТА ДЛЯ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНОЇ ОСОБИСТОСТІ"  і спрямована на реалізацію завдань:

    координація методичної роботи по забезпеченню умов для підвищення творчої активності педагогів;

    дослідження рівня ефективності індивідуальної й колективної науково-методичної роботи із впровадження особистісно зорієнтованих, інтерактивних, продуктивних технологій навчання;

    забезпечення професійного зростання наукового рівня колективу шляхом системного заохочення всіх членів колективу до участі в конкурсах, турнірах району, області.

    поглиблення змісту загальноосвітньої підготовки учнів з окремих предметів шляхом створенням профільних класів, класів з поглибленим вивченням навчальних предметів,  організації роботи факультативів;

    підвищення якості знань учнів з базових предметів навчального плану;

    розвиток учнівського самоврядування, широке залучення його до вирішення питань організації навчально-виховного процесу, життєдіяльності навчального закладу;

    підвищення іміджу навчального закладу.

     Методична робота спонукає вчителя до роботи над підвищенням свого фахового рівня, сприяє збагаченню педагогічного колективу педагогічними знахідками, допомагає молодим учителям переймати майстерність у більш досвідчених колег.

      Методична робота покликана стимулювати підвищення наукового рівня вчителів, їх підготовку до засвоєння змісту нових програм і технологій реалізації, досягнень психолого-педагогічних дисциплін і методик викладання, передового педагогічного досвіду.

      Моделювання структури методичної роботи вчителів здійснюється за наступними напрямками:

• діагностика вчителів;

• індивідуалізація роботи кожного вчителя ( відповідно до творчих можливостей);

• робота в МО;

• атестація;

• самоосвіта, курсова перепідготовка;

• організація творчих груп вчителів;

• проведення педагогічних тренінгів, ділових ігор із залученням учителів-методистів;

• участь у конкурсах педагогічної творчості, проектах впровадження перспективних педагогічних ідей.

 Розвивати та зрощувати творчі паростки в діяльності кожного вчителя - пріоритетний напрямок методичної роботи в школі.

 1.Методична робота в школі.

  1.1.  Методична рада школи. У школі створена методична рада, яка координує всю методичну роботу, що ведеться в школі. До складу методичної ради входять керівники шкільних методоб'єднань, творчих груп, найбільш досвідчені вчителі. Склад методичної ради затверджує педагогічна рада школи, а очолює її роботу директор школи.

   У зміст роботи методичної ради школи входить: 1) визначення основних напрямків діяльності методоб'єднань учителів початкових класів, класних керівників, творчих груп; 2) розробка тематики і програм семінарів, практикумів для педагогічних працівників; 3) випуск методичних бюлетенів про передовий педагогічний досвід, про новини педагогічної і методичної літератури; 4) проведення консультацій для молодих учителів, учителів, які одержали рекомендації за наслідками атестації; 5) організація роботи методичного кабінету школи; розробка проблеми, над якою працює школа.

 1.2.  Методичний кабінет школи.  Важливу роль в підвищенні загального, фахового і методичного рівня вчителів відіграє шкільний методичний кабінет. Основними завданнями методичного кабінету  є: надання практичної допомоги вчителям, вихователям, класним керівникам у формуванні їх педагогічної майстерності; координація методичної роботи в школі; пропаганда досягнень психолого-педагогічної науки і передового педагогічного досвіду роботи вчителів і педагогічних колективів.

   Керівництво роботою шкільного методичного кабінету здійснює заступник директора школи з навчально-виховної роботи. Рада методичного кабінету організовує роботу для стажування молодих учителів, координує діяльність методичних об'єднань школи, допомагає вчителям у проведенні методичних заходів, організовує і проводить виставку нових наочних  посібників, знайомить учителів з новинками психолого-педагогічної літератури, з передовим педагогічним досвідом тощо.

   У шкільному  методичному кабінеті зосереджено такі матеріали: документація шкільних, міжшкільних методоб’єднань, зразки кращих конспектів уроків, сценаріїв виховних заходів (бесід, диспутів, вечорів, КВК), планування виховної роботи, матеріали передового педагогічного досвіду, творчі звіти вчителів, накази Міністерства освіти, управління освіти, відділу освіти, методичні рекомендації, педагогічні журнали і газети, методична література, тексти доповідей, прочитаних на засіданнях методоб’єднань, педагогічних читаннях, конференціях, зразки дидактичного матеріалу, наочних посібників, шкільної документації.

   На допомогу вчителям у методкабінеті створюють анотований тематичний каталог наявної літератури, підручників, посібників, картотеку журнальних і газетних статей, періодично організовують педагогічні виставки з актуальних питань навчально-виховного процесу.

   На змінних стендах розміщують цікаві статті з педагогічних та фахових методичних журналів, нові педагогічні книги, цікаві  посібники, методичні рекомендації, накази Міністерства освіти, адреси і провідні ідеї передового педагогічного досвіду країни, області, району, новинки педагогічної науки, рекомендації вчителям-предметникам, вчителям початкових класів, вихователям груп продовженого дня, класним керівникам щодо ознайомлення з журнальними статтями, психолого-педагогічною літературою.

 2. Форми методичної роботи з учителями, їх характеристика.

   2.1. Питання самоосвіти.  Важливою формою підвищення наукового, фахового та методичного рівня вчителів є самоосвіта. У процесі самоосвіти він вивчає нову літературу з педагогіки, психології, методики викладання навчальної дисципліни, матеріали передового педагогічного досвіду, педагогічні та методичні журнали, збірники.

   Одним із видів самостійної діяльності вчителя є робота над методичною темою, яка повинна відповідати тій проблемі, над якою працює школа. Результати роботи над методичною темою вчитель оформляє як реферат чи доповідь, з якими виступає на засіданні методичного об'єднання чи творчої групи, або на науково-практичній конференції.

  2.2.  Школа молодого вчителя.  Молоді спеціалісти, які закінчили вищі педагогічні навчальні заклади, протягом перших  років роботи за місцем працевлаштування проходять школу молодого вчителя. Мета ШМВ — набуття випускниками практичних та організаторських навичок, необхідних для педагогічної роботи на посаді, яку займають. У період ШМВ молодий спеціаліст користується всіма правами, встановленими для працівників даної категорії, виконує посадові функціональні обов'язки. Директор школи  призначає з числа кращих вчителів  відповідної спеціальності керівників—наставників.   Наставник подає необхідну допомогу в плануванні навчально-виховної та позакласної роботи із свого предмету, допомагає в розробці поурочних планів, у вивченні та впровадженні досягнень передового педагогічного досвіду, нових форм, методів і засобів навчання і виховання учнів та інше. Молодий спеціаліст відвідує уроки досвідчених вчителів зі свого предмета, бере участь у їх обговоренні, знайомиться з педагогічною і методичною літературою, вивчає ТЗН і наочні посібники, що є в школі, з дальшим використанням їх у навчальній роботі тощо.

   2.3. Індивідуальні консультації для вчителів.  Організації індивідуальних консультацій з учителями  виходить з практичних потреб школи і кожного вчителя зокрема. Починається дана робота із виявлення вчителів, які потребують консультацій з тих чи інших питань. Потрібну інформацію директор, заступник директора з навчально-виховної роботи  одержують з різних джерел: відвідування уроків, виховних занять, бесіда з учителем, перевірка календарного плану, класного журналу, зошитів учнів та ін.

   Разом з учителем керівники школи виявляють недоліки в навчально-виховній роботі вчителя, продумують заходи щодо їх усунення. Під час індивідуальних консультацій вчителеві дають конкретні поради з тих чи інших питань, рекомендують опрацювати відповідні журнальні статті, методичні посібники або методичні розробки уроків.

   Повторне відвідування уроків учителя, проведення контрольних робіт, усного опитування учнів дають змогу з'ясувати ефективність індивідуальних консультацій для вчителя.

  2.4.  Методичні об’єднання вчителів.  У школі створено і діють методичні об'єднання класних керівників та методоб'єднання вчителів початкових класів,  на якому розглядаються питання навчання молодших школярів і організації виховної роботи з ними.   Загальне керівництво методичною роботою директор, а безпосередньо організовує її заступник директора з навчально-виховної роботи. Керівниками методичних об'єднань обирають кращих, досвідчених вчителів.

   Засідання методичних об'єднань проводиться, як правило, два рази на семестр. На цих засіданнях вивчають і обговорюють директивні документи Міністерства освіти з питань удосконалення навчально-виховного процесу, заслуховують доповіді з актуальних питань навчання і виховання учнів, відвідують і аналізують навчальні заняття, виховні заходи, роблять огляд новинок літератури з педагогіки, психології, методик викладання навчальних дисциплін, аналізують навчальні програми, підручники, посібники, методичні рекомендації, дидактичний матеріал; виготовляють наочні посібники; аналізують якість знань, умінь і навичок учнів, їх вихованість; проводять моделювання навчальних занять, дискусії, розв'язання педагогічних завдань і ситуацій тощо.

   Відкриті уроки, виховні заходи  проводяться як в день засідання методоб'єднань, так і напередодні.  Відкритий урок і доповідь на засідання матодоб'єднання проводить один й той же вчитель. Це дає змогу показати, як він вирішує дану проблему на уроці, а в доповіді узагальнити власний досвід. Робота методоб'єднань не обмежується лише проведенням засідань. У період між засіданнями проводяться методичні тижні, дні творчих уроків, індивідуальні консультації для молодих учителів, а також для тих вчителів, які одержали рекомендації за результатами атестації, бесіди за круглим столом, педагогічні консультації для батьків, вивчається і впроваджується вчителями передовий педагогічний досвід, проводяться учнівські олімпіади і інше.

   2.5. Робота творчих груп. В школі діють творчі групи вчителів природничо-математичного циклу, вчителів філологів та вчителів початкових класів.

   Завданням творчих груп є розв’язання актуальних проблем навчально-виховного процесу, які є новими в педагогічній теорії і практиці, тобто робота їх носить випереджувальний характер.

   У діяльності творчих груп використовуються як теоретичні, так і практичні форми роботи. До теоретичних форм відносяться спільне вивчення навчальних програм, ознайомлення з підручниками, посібниками, з новинками психолого-педагогічної і методичної літератури, з вибором оптимальних форм, методів і прийомів навчальної діяльності на уроці.

   Використовуються такі практичні форми роботи: спільна розробка складних в методичному плані типів уроків, нестандартних форм організації навчально-виховної діяльності, спостереження уроків, підбір завдань, вправ та ін.

   Тривалість роботи творчої групи залежить від складності тієї проблеми, над розв’язанням якої вона працює. Це може бути 1-2 роки.

   Завершальною формою роботи творчої групи є розробка методичних рекомендацій щодо ефективного вирішення досліджуваної проблеми в педагогічній практиці.

   2.6. Курси підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Підвищенню загального, фахового і методичного рівня педагогічних працівників сприяють курси підвищення кваліфікації. Учителі, вихователі  один раз у 5 років проходять курси підвищення кваліфікації.  

   2.7. Творчі звіти вчителів. Така форма методичної роботи в основному використовується під  час проведення атестації педагогічних працівників. На педагогічній раді вчитель звітує про результати навчально-виховної роботи, ділиться своїми знахідками, методичними доробками, знайомить колег з технологією власного досвіду, роздатковим і дидактичним матеріалом, сценаріями найбільш вдалих заходів.

   2.8. Тижні педагогічної майстерності. Це своєрідний звіт досвідчених вчителів, вчителів-методистів, старших вчителів про свою роботу. В програму тижня входить: проведення відкритих уроків, позакласних виховних заходів майстрами педагогічної праці, виставка наочних  посібників, дидактичного матеріалу, учнівських зошитів, творчих робіт учнів.

   2.9. Відкриті уроки. Ця форма методичної роботи дає можливість показати особливості використання вчителем форм, методів і прийомів роботи на уроці, розв'язання окремих педагогічних проблем.

   Відкриті уроки — це спеціально підготовлені уроки, які проводять як учителі-методисти, старші вчителі, так і молоді вчителі.  Це не просто методично правильно проведене заняття, а своєрідний взірець з виразним почерком вчителя-майстра, наочно втіленими сучасними прийомами навчання.    Спостереження відкритих уроків допомагає заглянути в творчу лабораторію вчителя.

   2.10. Методичні оперативки. Завдання методичних оперативок (оперативних нарад) — підвищення наукового рівня педагогічної роботи, попередження можливих помилок, виправлення допущених недоліків в роботі. Змістом їх роботи є ознайомлення вчителів з новими досягненнями в педагогіці, психології, методиках викладання, з передовим педагогічним досвідом, з новими наказами, методичними листами Міністерства освіти, з результатами перевірки стосовно дотримання в школі єдиного мовного режиму, ведення класних журналів і ін.

   Методичні оперативки не займають багато часу. Вони  проводяться до уроків, на великих перервах, після уроків як з усіма вчителями школи, так і з окремими групами вчителів.

   На методичні оперативки виносяться питання, які не можливо передбачити заздалегідь, з якими потрібно оперативно ознайомити вчителів: цікава стаття в педагогічному журналі, новий наказ Міністерства освіти чи управління освіти, відділу освіти, новий методичний прийом чи наочний посібник, який заслуговує на увагу. Періодичність проведення методичних оперативок диктується практичною необхідністю.

Автор : joomla блоги